четверг, 20 июня 2019 г.

НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ ТВОРЧЕСТВО: КОГНИТИВНЫЙ АСПЕКТ


Актуальність виокремлення когнітивного аспекту науково-технічної творчості зумовлена необхідністю розкриття ресурсного та інноваційного потенціалу у сфері виробництва знання в сучасній науці. Науково-технічна творчість, на відміну від технічної, спрямованої на розв’язання технічних завдань шляхом створення винаходів, є розкриттям праксеологічності науки, її спрямованості на розв’язання проблем суспільного й технологічного розвитку. Виникнення потужної техносфери, яка вийшла за межі біосфери, в космічний простір актуалізує розкриття людиновимірності науково-технічної творчості та її когнітивних основ. Науково-технічна творчість як вияв творчості є проявом творчої спрямованості людської свідомості, її здатності до трансцендування, виходу за межі існуючого горизонту онтології людського буття та людської свідомості. Виокремлення когнітивного аспекту дає можливість дослідити ресурсний потенціал і продуктивність науково-технічної творчості. Когнітивний аспект пов’язаний із розвитком інтелектуальних і когнітивних ресурсів, підкреслюючи значення людського виміру науково-технічної творчості. Разом з тим він дає змогу виявити і проаналізувати різноманітні варіанти продуктивності науково-технічної творчості. В сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства і зародження в Україні суспільства знання можна показати, що спектр продуктивності науково-технічної творчості значно розширився. На відміну від епохи індустріального суспільства, коли йшлося лише про промислові технології, та появи доби постіндустріального суспільства, коли йшлося про перехід від промислових технологій до інтелектуальних (Д. Белл), сучасний етап характеризується розширенням сфери праксеологічності науки. У сферу практичного використання вводяться такі витвори науково-технічної творчості, як розробка нових алгоритмів, методологій, створення нових онтологій, математичних моделей, програм, додатків, програмних систем та ін., відбувається диверсифікація як самих продуктів науково-технічної творчості, так і сфери їх застосування.
Дивергенція УВІС-технологі й виявляє появу якісно нових технологій і розкриває особливості поширення технологій безпосередньо на саму науку та її розвиток. Розширення поняття технології виявляє зростання значення різних видів наукового знання, наукових відкриттів у різних науках у розвитку технологічного потенціалу науки й суспільства. Становлення й розвиток соціотехнічних систем і ландшафтів виявляє значення дивергенції соціальних, гуманітарних і природничих досліджень у розкритті інтегрального практичного результату сучасних наукових досліджень. 

Шлях від наукового знання до технологій стає все більш складним та опосередкованим. Зростаюче значення при переході наукового знання у сферу практичної діяльності отримують когнітивні продукти. Введення концепту когнітивний продукт відбулося при дослідженні особливостей методологізації, інструменталізації й технологізації наукового знання в сучасній науці. Новий концепт синтезує в собі ідею продукту як практичного результату проектної діяльності з розкриттям ролі людиновимірності самого процесу його творення. Досліджуючи сферу проектування програмних систем рівня організації, в науковій монографії «Інформаційне суспільство: когнітивний креатив постнекласичних досліджень» (К., 2006 р.), виявляється значення теоретизації та методологізації, яка, як показав Граді Буч, пов’язана із синтезом науки та мистецтва. Продукт, який при цьому виникає, є не лише технологією (технологією він постає для тих, хто його купує). Він перетворюється на знаннєвий продукт, який стає інструментом для подальшого застосування при виконанні виробничих функцій, у результаті здійснення яких створюються кінцеві продукти, що виходять на ринок. Когнітивний продукт виявляє продуктивність наукового знання, розширення сфер і можливостей його сучасного практичного застосування. Когнітивність цього продукту виявляє в якості джерела його виникнення когнітивний креатив, а в якості засобів його виникнення - когнітивну активність особистості й когнітивні практики. На відміну від субстанціального та онтологічного вимірів творчості, когнітивність креативу виявляє його зв’язок з людиною, встановлюючи зв’язок творення нового з ідентичністю та цілісністю людини, пластичності й активності її мозку та потенціалу взаємозв’язку мозку і тіла. Розкриття діяльності мозку як нелінійної системи та встановлення взаємозв’язку цієї діяльності з рівнем особистості - виявлення ролі життєво важливої для відтворення ідентичності людини інформації - когнітивної інформації, формування когнітивної активності особистості на основі ментальних репрезентацій. Когнітивні практики виявляють опосередковану ланку між сферою виробництва знання - науки як системи об’єктивного знання та системи наукових теорій і предметним рівнем діяльності в економічній, управлінській, виробничій, освітній та інших сферах, де відбувається застосування готових технологій. 

Диверсифікація виробництва наукового знання в сучасній науці (розвиток внутріфірмової та галузевої науки, науки університетів та фондів) виявляє розширення сфери когнітивних практик. Наукові дослідження при цьому спрямовані не лише на виробництво нового знання, а й на розширення сфери його практичного застосування. Когнітивні продукти у сфері науково- технічної творчості при цьому виявляються найбільш цінними. Україна на сучасному етапі розвитку має потужні інтелектуальні й когнітивні ресурси. Науковці, науково-технічні працівники та інженери здатні створювати когнітивні продукти світового рівня. В умовах втрати значного промислового потенціалу за останні п’ять років внаслідок об’єктивних (війна) і суб’єктивних причин збереження вже існуючої в Україні сфери створення нових когнітивних продуктів з можливістю їх подальшої промислової та іншої реалізації на потужностях інших країн, є надзвичайно важливим. Усвідомлення ролі когнітивних продуктів як продуктів науково-технічної творчості, які мають значну комерційну, ринкову й суспільну цінність, відкриває нову суспільну перспективу для розвитку ресурсного потенціалу сучасної України. 

Список використаних джерел 

1. Буч Г. Обьектно-ориентированое проектирование. - СПб-Питер, 1999. 

2. Рубанець О.М. Інформаційне суспільство: когнітивний креатив постнекласичних досліджень. - К.: Вид. ПАРАПАН, 2006. - 420 с. 

3. Рубанець О.М. Когнітивний креатив у вимірах когнітивних практик // Вісник НТУУ „КПІ”: 36. наук, праць. - 2015. - № 2(44). - С. 89-96. 





Рубанець Олександра Михайлівна

Комментариев нет:

Отправить комментарий